Тема: Київська Русь за часів правління князя Ярослава Мудрого.

Робота з історичним джерелом.

Багато зробив князь для розбудови Києва. Ось як повідомляє про це «Літопис Руський» :

«В літо 1037 р. заклав Ярослав город великий Київ, а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь святої Софії, премудрості Божої, і потім на Золотих воротах кам'яну церкву святої Богородиці Благовіщення...Після цього заснував монастир святого Георгія і святої Ірини».

Яка сторона діяльності Ярослава Мудрого висвітлюється у наведеному діалозі? Ярослав:

— То скільки ж книг сьогодні вже готові. І чи багато почали
писать?

Сил ьвестр:

— Готові п'ять книжок, великий княже: «Злотая цепь», «Слова
Интих отців», «Кузьми Индикоплова мандрування» (ця книга дуже
рідка й дорога), «Діяння Дігенія Акріта» і «Шестоднів» болгарсь­
кого попа.

Ярослав:

— Великий труд, спасибі мудрий отче. Корисних книг замало ще
і нас, і добрій книзі більше я радію, ніж золоту в коморі.

Уривок з «Літопису Руського» :

«...І до книг він мав нахил, читаючи (їх) часто вдень і вночі. І зі­брав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і письмо (святе), і писали багато книг.

І придбав він (книги), що ними поучаються віруючі люди і втіша­ються ученням божественного слова...

...Ярослав же сей, як ото ми сказали, любив книги і, многі списав­ши, положив (їх) у церкві святої Софії, що її спорудив він сам».

Ось як описує деякі аспекти зовнішньої політики Ярослава Муд­рого М. Аркас.

«Ярослав мислив зміцнити свій рід і звеличити його, а задля того він одружив сина свого Всеволода із дочкою імператора грецького Константина Мономаха, дочку свою Єлисавету оддав за норвезького короля Гаральда, другу дочку Анну — за французького короля Генрі­ха І; рідна сестра його Предслава була за королем польським Казиміром, а сини його — В'ячеслав та Святослав — держали німецьких князівен»;

«Крім того, князівська столиця не раз ставала місцем притулку для можновладних вигнанців: недобрі часи для себе перебував у Киє­ві вигнаний з батьківщини норвезький король Олаф II Святий; його син Магнус взагалі виховувався у Києві; сини убитого короля Анг­лії — Едмунд («Залізний бик») та Едвард переховувалися в Києві»

Статті «Руської правди»

«1. Якщо уб'є вільна людина вільну, то за нього мають право помститися брат за брата або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого...

...6. Якщо палець відрубає у будь-кого, то сплатити потерпілому З гривні за кривду.

...А за вирваний вус або жмут бороди сплатити потерпілому 12 гри­вень.

...12. Якщо хтось вкраде чужого коня, або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду.

...16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка та сховається в хоро­мах свого пана, а той не хоче його видати, то залишає холопа в себе і сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо де зустріне поби­тий кривдника холопа, то має право побити його».

«Якщо уб'ють огнищанина навмисно, то вбивця платить за нього 80 гривень..., а за князівського під'їздного ... платить 80 гривень...

А за вбитого князівського тіуна — 80 гривень...

А за вбитого смерда або холопа — 5 гривень...

А за князівського коня ...3 гривні, а за коня смерда — 2 гривні... І якщо вкраде чужого раба чи рабиню, то він платить за образу 12 гри­вень....

Мудрий княже Ярославе,

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам'ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

Яку іншу назву має зображення Божої матері на стіні Софіївського собору?

Ім'я відомого київського літописця. (Нестор).

Ім'я митрополита, який написав визначний твір "Слово про закон і благодать", де вперше підкреслено значення Києва як столиці. (Іларіон).

Ім'я старшого сина Ярослава Мудрого. (Ізяслав).

Ім'я дочки Ярослава, яка стала французькою королевою. (Анна).

Назва міста, з яким своєю пишністю змагався Київ. (Константинополь).

Споруда, збудована Ярославом Мудрим на місці битви з печенігами. (Храм).

"Його часи, його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання - світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім". (М.Грушевський).

"Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувались значним авторитетом в міжнародній політиці…" (Б.Греков).

"І в дорослому, і в похилому віці, вже як верховний володар Русі, він вкрай неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішими меча та військового обладунку". (М.Брайчевський).

"Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі". (О.Субтельний).