Тема: Як княжив і воював князь Олег.

«Повість минулих літ» так описує смерть Аскольда.

«У літо 879 р. помер у Новгороді Рюрик і передав князювання своє Олегові — родичеві своєму, і віддав на руки йому сина Ігоря, бо той був вельми на ту пору малий».

З цього ж джерела можна дізнатися про початок правління Оле­га в Києві.

«І прийшли до гір Київських, і узнав Олег, що княжать тут Ас­кольд та Дір. Сховав він одних воїнів, а інших залишив позаду, а сам пішов до гір, несучи дитину Ігоря. І підплив до Угорської гори, сховав­ши своїх воїнів, і послав до Аскольда й Діра, кажучи їм: «Ми купці, йдемо до греків від Олега і княжича Ігоря. Прийдіть до нас, до роди­чів своїх». Коли ж Аскольд і Дір прийшли, всі сховані воїни вискочи­ли з лодії, і сказав Олег Аскольду й Діру: «Не князі ви і не князів­ського роду, але я князівського роду», а коли винесли Ігоря, додав: «Ось він, син Рюрика». І вбили Аскольда і Діра...

Той Олег почав ставити міста й встановив данину слов'янам і кри-вичам, і мері, поклав і для варягів давати данину від Новгорода...» «І сів Олег, княжачи, в Києві, і сказав Олег: «Хай буде матір'ю містам руським». І були у нього варяги, і слов'яни, і інші, які прози­валися руссю».

Текст 1. З «Літопису Руського»

«У рік 859. Варяги приходячи із замор'я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, [і з] кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з вятичів; брали вони по білій вивірці від диму...

У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. 1 сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і радив за угодою, по праву». Пішли вони за море до варягів, до русі... І сів у Ладозі найстар­ший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в (городі] Ізборську. І од тих варягів дістала |свою] назву Руська земля.

У рік 879. Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був у його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий...

У рік 882. Вирушив Олег [у похід], узявши багато своїх воїв...

1 прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Ас­кольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоста­вив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого... Він послав [посла] до Аскольда і Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но до рідні своєї, до нас».

Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого — і [тут) винесли Ігоря. А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі...

І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським».

Запитання

1. Які відносини були між варягами та східними слов'янами?
2. Чому більшість дослідників дотримуються норманської теорії фор­мування Руської держави?
3. Розкажіть, за яких обставин відбулося об'єднання Новгорода та Києва.
4. Яка династія після захоплення Києва Олегом затвердилася на Русі?