Тема. Гетьман Конашевич-Сагайдачний

«За річкою вогні горять».

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється,

І по ногах ланцюг б’ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом, стежечками.

Нехай йому із водою...

Ось-ось чайка наді мною.

(Українські народні пісні та думи. — К., 1992. — С. 35–36)

Документ 1. Самійло Кішка (уривок з української народної думи)

Тоді турки-яничари у галеру входжали,

Безпечно спати полягали,

А котрії хмільні бували, на сон знемагали,

Коло пристані козловської спати полягали...

Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав,

Сам між козаків устав.

Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв;

У галеру входжав, козаків побуджав.

Саблі булатнії на вибір вибирає,

До козаків промовляє:

«Ви, панове-молодці, кайдани не стучіте,

Ясини не вчиніте,

Нікотрого турчина в галері не збудіте...»

То козаки добре зачували,

Самі з себе кайдани скидали,

У Чорнеє море кидали,

Ні одного турчина не збудили...

(Українські народні пісні та думи. — К., 1992. — С. 17–18)

Документ 2. Зі спогадів сучасників

«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53)

Документ 3. І. Крип’якевич про П. Сагайдачного

«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992. — С. 58)

Документ 4. О. Д. Бойко про Сагайдачного

«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)

Документ 5

«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру».

(Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 72)