Урок історії з використанням технології колективного способу навчання.

Тема: Княгиня Ольга.

Мета уроку: Визначити роль княгині Ольги в державотворенні Київської Русі, вчити учнів розв'язувати проблемні ситуації. Розвивати вміння словесного творення історичних портретів, вдосконалювати навички формування загальних висновків на основі історичних фактів. Виховувати культуру спілкування, почуття патріотизму на прикладі київської княгині.

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська, А.Г.Слюсаренко Оповідання з історії України 7 кл., карта "Київська Русь в ІХ - ХІ ст.", "Повість минулих літ", підручники, посібник І.Коляди "Історія України в 6 - 7 кл.", портрет Ольги (фрагмент фрески Софіївського собору)

Хід уроку:

І. Загально-корекційний етап.

1.1. Організація учнів та робочих місць.

1.2.Нервово-психологічна підготовка.

Іноді важкі питання сучасності допомагає вирішувати історія. Давайте звернемося до поради нашої скарбнички історичної мудрості. (Учитель дістає із футляра великий аркуш паперу, пропонує прочитати його. На звитку написано:"Древність видає нам свої таємниці, і майбутнє простягає свою могутню руку сходження. Минуле - лише вікно у майбутнє… Із стародавніх чудесних каменів складіть східці прийдешнього". (М.Реріх)"

11. Основна частина.

1. Пропедевтичний етап.

1.1. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

А) Опитування у вигляді «Мнемотура».

Учні класу діляться на 2 групи. Кожна група отримує свій набір запитань. 3 хвилини члени групи обговорюють ці запитання і шукають на них відповіді. Після чого кожна група задає свої запитання суперникам. Якщо суперники не справляються із завданням, члени групи дають свою відповідь.

Завдання для групи:

1. Дайте відповідь на запитання:

- Хто став князем Київської держави після Олега?

- Розкажіть про походи князя Ігор

- Коли і чому загинув князь Ігор?

- Пояснить слова: данина, мито.

2. Відновіть хронологічну послідовність:

1) Правління руських князів:

• Ігор; б) Олег; в) Аскольд і Дір.
  Відповідь: в — б — а.

2. Події, які відбувалися за часів правління Олега,

а). Руські дружини досягли узбережжя Каспію;

б) захоплення влади в Києві;

в) успішний похід проти Візантії.
Відповідь: б — в — а.

3. Події, які відбувалися під час правління Ігоря.

а) Повстання древлян;

б) похід до Закавказзя;

в) поява печенігів.
Відповідь: в — б — а.

3.Складіть речення із словами.

1. Олег, дружина, похід, Київ, влада.
2. Слов'яни, язичники, Перун, волхви.
3. Ігор, полюддя, деревляни, повстання.

1. Співвіднесіть терміни та поняття.

Відповідь: 1 в; 2 а; 3 б.

5. Працюємо з таблицями.

Заповніть пропуски у таблиці «Внутрішня та зовнішня політика перших руських князів».

2. Формуючий етап.

1)Повідомлення теми уроку.

2. Вивчення нового матеріалу

2.1. Розповідь вчителя

• Княгиня Ольга та її діяльність (945 – 957 рр.)

Сьогодні ми ознайомимося ще з однією видатною постаттю в історії київської держави. Це княгиня Ольга (демонструється портрет). Саме її всім відомий Нестор-літописець порівнював з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. Саме її православна церква канонізувала як Рівноапостольну, прилучивши до лику святих. Саме цій, уславленій в піснях жінці, вдалось навести спокій в 17

країні після стількох війн і зміцнити її міжнародне становище.

Пригадайте смерть князя Ігоря. Що, на вашу думку, мала зробити княгиня Ольга після смерті чоловіка?

Ставши повновладною правителькою Київської держави, Ольга суворо помстилась древлянам на смерть свого чоловіка. Вона наказала розправитись з послами деревлян, які прибули до Києва, спалити Іскоростень і знищити частину жителів. Але цим Ольга ще не змогла запобігти повторності збору данини в країні. Цього можна було досягти іншим шляхом. Щоб запобігти новим заворушенням, вона змушена була провести реформи, в результаті яких було введено фіксовані норми повинностей (розмірів данини), порядок і місце її збирання.

За Ольги виріс міжнародний престиж Русі. У 957 р. Ольга здійснила дипломатичну подорож до Константинополя й уклала новий договір з Візантією. Прийом Ольги візантійським імператором Костянтином Багрянородним і почесті руській княгині засвідчували зростаючу роль Києва. Київська Русь підтримувала дипломатичні зв’язки з іншою великою державою середньовічного світу – Німецьким королівством.

2.2.Робота з підручником.

Складання плану на основі розповіді вчителя і підручника.

2.3.Творчі та пошукові завдання та запитання

Читання літопису у вигляді «Діалогу Рівіна»

Прочитайте наведені уривки з історичних джерел і дайте відповіді на запитання.

З «Повісті минулих літ» Нестора

Ольга ж була у Києві з сином своїм, Святославом. Казали ж древляни: «Ось вбили князя ми руського; візьмемо дружину його Ольгу за князя на­шого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, що схочемо». І послали древляни двадцятьох кращих мужів своїх у турі до Ольги, і призвала їх Оль­га до себе, і сказала їм: «Гості добрі прийшли». І відповіли древляни: «При­йшли, княгине». І сказала їм Ольга: «Говоріть, навіщо прийшли сюди?». Відповіли ж древляни: «Послала нас Деревськая земля з такими словами: «Чоловіка твого ми вбили, оскільки чоловік твій, як вовк, розкрадав і гра­бував, а наші князі добрі, тому що вели порядок у Деревськой землі, — піди заміж за князя нашого за Мала».

Сказала ж їм Ольга: «Люб'язна мені мова ваша, — чоловіка мого мені вже не воскресити; але хочу віддати вам завтра честь перед людьми своїми; нині ж йдіть, а вранці я пошлю за вами, а ви говорите: «Не їдемо ні на ко­нях, ні пішки не підемо, але понесіть нас в турі (човні)», — і піднесуть вас у турі», — і відпустила їх до тури. Ольга ж наказала викопати яму велику і глибоку на дворі терему, зовні граду. Наступного ранку... принесли їх на двір до Ольги і, як несли, так і скинули їх разом із турою до ями. 1 повеліва­ла (Ольга) засипати їх живими...

І послала Ольга до древлян і сказала їм: «Якщо справді мене просите, то пришліть кращих чоловіків, щоб з великою честю піти за вашого князя, інакше не пустять мене київські люди». Почувши про це, древляни обрали кращих чоловіків, що керували Деревською землею, і прислали за нею. Ко­ли ж древляни прийшли, Ольга наказала приготувати лазню, кажучи їм так: «Помийтеся та прийдіть до мене». І розпалили лазню, та увійшли до неї древляни, і почали митися; і замкнули за ними лазню, і повелівала Ольга запалити двері лазні, і згоріли всі.

І послала до древлян із словами: «Ось вже йду до вас, приготуйте меди багато у того міста, де вбили чоловіка мого, так поплачуся на могилі його та створю тризну за своїм чоловіком». Вони ж, почувши про це, звезли безліч медов і заварили їх. Ольга ж, узявши із собою малу дружину, відправилася без нічого, прийшла до могили свого чоловіка та оплакала його. Після того сіли древляни пити, і наказала Ольга отрокам своїм прислужувати їм. І ко­ли сп'яніли древляни, веліла отрокам своїм пити за їх честь, а сама відійшла геть і наказала дружині рубати древлян, і посікли їх п'ять тисяч. І стояла Ольга все літо, і не могла взяти міста, і замислила так: послала вона до міста зі словами: «До чого хочете досидіти? Адже всі ваші міста вже підкорилися мені та зобов'язалися виплачувати данину і вже обробляють свої ниви і землі; а ви, відмовляючись платити данину, збираєтеся померти з голоду». Древляни ж відповіли: «Ми б раді платити данину, але ж ти хочеш мстити за чоловіка свого». Сказала ж їм Ольга, що «я вже мстила за образу свого чоловіка, коли приходили ви до Києва вперший та у другий раз, а втретє — коли влаштувала тризну за своїм чоловіком. Більше вже не хочу мститися, — хочу тільки взяти з вас невелику данину й, уклавши з вами мир, піду геть». Древляни ж запитали: «Що хочеш від нас? Ми раді дати тобі мед і хутра». Вона ж сказала: «Немає у вас тепер ні меду, ні хутра, тому про­шу у вас трохи: дайте мені від кожного двору по три голуби та по три гороб­ці. Адже я не хочу покласти на вас тяжкої данини, як чоловік мій, тому-то і прошу у вас цієї крихти». Древляни ж, зрадівши, зібрали від двору по три голуби і по три горобці та послали до Ольги з уклоном. Ольга ж, роздавши воїнам — кому по голубу, кому по горобцю, наказала прив'язувати кожно­му голубу і горобцю трут, загортаючи його у невеликі хусточки та при­кріплюючи ниткою до кожного птаха. І, коли стало сутеніти, наказала Оль­га своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли до своїх кублів: голуби до голубників, а горобці під стріхи, і так запалало — де голубники, де кліті, де сараї та сінники, і не було двору, де б не горіло, і не можна було гасити, оскільки одразу запалали всі двори. 1 побігли люди з міста, і наказала Ольга воїнам своїм хопити їх. І так захопила місто і спа­лила його.

Запитання

1. Як повелася Ольга з древлянськими послами?
2. Чому вона так вчинила?
3. Чому літописець не засуджує Ольгу за жорстоку розправу з древля­нами?

2.4.Робота з таблицею ( мал..1)

3. Закріплення нових знань учнів

3.1. Ділова гра. Робота в групах.

Учитель. Для того, щоб об'єктивно оцінити роль княгині Ольги в історії, давайте створимо її образ. Для цього попередньо попрацюємо в групах.

Створюються групи:

- експертів ( на основі аналізу літопису та відновленої фрески Софіївського собору складають словесний образ княгині);

- прихильників (шукають позитивні напрямки діяльності Ольги);

- опоненти (шукають ганебні риси Ольги, як політика, державотворця);

Робота в групах (5 - 7 хв.).

Підводяться підсумки.

3.2.Постановка проблемного питання:

Як же ми назвемо княгиню - мудрим державотворцем чи самовпевненою, жорстокою особою, яка випадково опинилась на княжому столі? Для рішення цієї дилеми давайте скористаємось "Деревом рішень".

Княгиня київська Ольга

+ закладала нові села;

+ упорядкувала податки (устави, оброки);

+ дипломат;

+ прийняла хрещення

- розправа з древлянами

Учні роблять висновок: Ольга - мудрий державотворець

мал..1

Особливості політики княгині Ольги (945 – 964 рр.)

111. Заключний етап.