Тема: Князівські міжусобиці.

Мета: - ознайомити з особливостями періоду історії Київської держави за правління синів Ярослава Мудрого, сформувати уявлення про міжусобні війни між Ярославовичами, їх причини, характер і наслідки, значення для подальшого розвитку історичних подій; формувати конкретні уявлення і загальне поняття про посилення і відокремлення окремих князівств; допомогти учням зрозуміти передумови, причини і закономірності цього процесу; працювати над поняттями «міжусобна боротьба», «народні повстання», «натуральне господарство»; продовжувати пояснювати роль законодавства в державі;

- виховувати інтерес до історії Київської держави, повагу до історичних пам’яток та історичного минулого української землі; сприяти розумінню необхідності єдності держави в усі часи.

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська, А.Г.Слюсаренко «Оповідання з історії України» 7 кл., історична карта, «Повість минулих років».

Основні терміни і поняття: міжусобна боротьба, народні повстання.

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

1.1. Організація учнів та робочих місць.

ІІ. Основна частина.

1. Пропедевтичний етап.

1.2 . Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Вступна розповідь вчителя

Час князювання Ярослава мудрого у Києві (1019-1054 рр.) вважається періодом найвищого піднесення Київської держави. Ярослав Мудрий досяг особливих успіхів у культурній та духовній сферах держави, користувався значним авторитетом на міжнародній арені.

Самостійна робота за завданням

Історичний диктант (заповнити пропуски у визначеннях понять):

... — це управитель всього господарства князя.

... — це зубожілий селянин, що продав себе боярину за гроші при свідках.

Полюддя — це... .

... — це основне заняття населення, яке відігравало головну роль у господарстві Київської Русі.

Бесіда за запитаннями:

• Згадайте, у якому році помер Ярослав мудрий?
• Які землі знаходилися у Київський державі на момент смерті Ярослава мудрого?
• Пригадайте імена синів Ярослава мудрого.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План:

1. Причини роздробленості
2. Київське повстання 1068-1069 рр.
3. Боротьба за Київський престол після смерті Ярослава Мудрого.Причини роздробленості

4. «Правда Ярославичів»

5. Любецький з’їзд князів 1097 р. Його історичне значення.

Робота з історичним джерелом.

Зачитую текст документа («Повість минулих років») і пропоную учням відповісти на запитання.

• Про що свідчить цей документ?
• Пригадайте, який принцип престолонаслідування існував в Київській державі до Ярослава мудрого.
• Який принцип успадкування київського столу започаткував Ярослав Мудрий?
• Як ви гадаєте, з якою метою це було зроблено?

Колективна робота за завданням.

Для кращого засвоєння матеріалу учнями в ході бесіди застосовуються такі логічні схеми:

Принцип престолонаслідування в Київській державі, що діяв до 1054 р.

Батько

Старший син Молодший син

Принцип престолонаслідування, введений Ярославом Мудрим

Батько

Старший син Середній син Молодший син

Робота з історичним джерелом.

Пропоную коментоване читання документа всім класом («Повість минулих років»)

Запитання:

• хто з князів був зачинщиком усобиці?
• Кому з князів належав Новгород?
• Про свідчить таке м’яке покарання, застосоване до Всеслава Полоцького?

Розповідь вчителя

Причин роздробленості:

• подальшій розвиток земель, перетворення умовного землеволодіння у спадкове земельне володіння бояр та князів;
• економічне та військовополітичне посилення удільного боярства та удільних князівств;
• поява нових економічних та військоковополітичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом.

IV. Закріплення нових знань учнів

Бесіда за запитаннями.

• - чому розпалася Київська держава?

- як розподілив Ярослав землі держави між синами?

- розкажіть, як удільні князі ставилися до київського князя;

- як правили сини Ярослава?

V. Підсумки уроку

Пропоную учням зробити висновки, доповнюючи їх. Оцінка роботи учнів на уроці.

VI. Домашнє завдання

1. опрацювати текст підручника - Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 7 кл. (с.70-71)
2. дати усну відповідь на запитання на с.71

Причин роздробленості Київської Русі:

• подальшій розвиток земель, перетворення умовного землеволодіння у спадкове земельне володіння бояр та князів;
• економічне та військовополітичне посилення удільного боярства та удільних князівств;
• поява нових економічних та військоковополітичних центрів, наростання суперництва між ними та Києвом.

_______________________________________________________________