Тема. Монголо-татари. Початок монгольської навали на українські землі. Бій на річці Калка.

Дата ______________

розглянути походи Батия на руські землі, завоювання монголо-татарами Північно-Східної і Південно-Західної Русі, розкрити суть і значення боротьби народів Європи і Азії з монголо-татарськими завойовниками, розвивати вміння аналізувати історичні події, факти; встановлювати зв'язки між історичними подіями, співставляти їх, показати героїзм народу в боротьбі проти загарбників;

виховувати почуття поваги до історично­го минулого України

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, історична карта «Київська Русь ХІІІ ст.»

Структура уроку

1. Загально-корекційний етап
2. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів
3. Вивчення нового матеріалу.

1. Битва на Калці 1223 р.

2. Нашестя Батия на Русь. Облога Києва та його штурм.

3. Розорення Галицько-волинського князівства та інших земель.

4. Значення боротьби українського народу проти монголо-татар

3. Закріплення та повторення вивченого матеріалу
4. Підсумковий етап

Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

____________________________________________________________________________

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Вступна бесіда за запитаннями та завданнями:

1. Що вам відомо з курсу про монголів?
2. Які країни їм вдалося завоювати на початку
3. Хто такий Чингізхан? Що ви про нього знаєте?

4. Які походи здійснили монголо-татари при Чингізхані?

Самостійна робота за завданням.

Розглянути ілюстрацію підручника, на якій зображено монголь­ського воїна.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Яким було озброєння монгольського воїна?
2. У чому полягає подібність в озброєнні руського воїна та монголо-татарина?

Колективна робота за завданням.

По ходу уроку заповнити таблицю.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Битва на Калці 1223 р

Розповідь учителя

Отже, на початку ХІІІ століття, саме тоді, коли Київська держава переживала роздробленість, у Центральній Азії внаслідок зростання могутності ряду племен склалася Монгольська держава. Вона повела політику широкомасштабних завоювань, як в Азії, так і в Єв­ропі. Було підкорено Північний Китай, Середню Азію.

Захопивши Закавказзя, монголо-татари переслідували половців та витіснили їх у степи Приазов'я. Половецький князь Котян намагався знайти союзника для спільної боротьби проти небезпечного ворога і звер­нувся до свого зятя, галицького князя Мстислава, з такою пропози­цією: «Сьогодні нас переб'ють, а завтра вас, якщо нам не допоможете».

У Києві був скликаний з'їзд руських князів, на якому було вирі­шено об'єднатися з половцями для боротьби з монголами й виру­шити їм назустріч.

Бесіда за локальною схемою.

Малюю на дошці схему розташування військ при битві на річці Калці і розповідаю про хід воєнних дій, акцентуючи увагу на даті вирішальної битви об'єднаних сил з монголо-татарським військом — 31 травня 1223 р., яку пропонує учням записати в зошитах.

Робота з історичним джерелом.

Про яку історичну подію багдадський урядовець Ібн-ал-Асиз писав:

«Це був один із найзапекліших боїв: він тривав кілька днів, але татари, нарешті, стали переможцями; половці і русичі зазнали цілко­витої поразки. Ті, які встигли врятуватись, дісталися Русі у найнещаснішому вигляді»?

Колективна робота за завданням.

Назвати причини поразки об'єднаних русько-половецьких військ у битві з монголо-татарами.

2. Нашестя Батия на Русь. Облога Києва та його штурм.

Колективна робота за завданням.

Пропоную прослухати уривок з художнього твору і від­повісти на запитання.

«Рано в кінці листопада цього страшного року задзвонив вічовий Дзвін. Він дзвонив уперто, наполегливо, своїм дзвоном піднімаючи горожан, закликаючи йти не гаючись на майдан перед собором св. Со­фії. Всі зібрались на пагорбі, з якого відкривався вид на дальні прос­тори степів. Там, у далечині, звідки виходить сонце, були видні чорні

Запитання.

1. Чи визначили ви, про які події розповідається в уривку? Коли саме і де ці події відбувались?
2. Подумайте, про яке місто говориться в цьому уривку.
3. Чи знаєте ви, яка подальша доля цього міста?

Характеристика

1236 р. численне монголо-татарське військо на чолі з ханом Батиєм, онуком Чингізхана, зонову посунуло на Русь. У наступному році Батиєва орда досягла рубежів Північно-Східної Русі. Протягом 1237-1238 рр. під владою монголо-татар опинилися Рязань, Володимир-на Клязьмі, Суздаль, Москва, Ростов, Углич, Кострома, Торжок, Ярославль, Твер та інші міста, за винятком Новгорода, Пскова.

Року 1239-го завойовники рушили на князівства Південно-Західної Русі, у березні Батий оволодів Переяславом, протягом жовтня було спустошено Чернігівську землю.

Самостійна робота за контурною картою.

Позначити на контурній карті землі, які були завойовані монголо-татарами.

Робота з історичним джерелом.

Зачитую уривок з Літопису Руського:

«...А на завтра прийшли татари на них, і була битва між ними велика. Люди тим часом вибігали і на церкву, і на склепіння церков­не з пожитками своїми, і од тягаря повалилися з ними стіни церков­ні, і так укріплення було взяте татарськими воями...» [18, с. 40—41]. Запитання.

1. Про яку подію повідомляє літопис?
2. Коли вона відбулася?
3. Як довго тривала оборона міста? Хто керував нею?
4. Як Батий повівся з воєводою, що керував обороною міста? Учитель підсумовує відповіді учнів і робить висновок, що 1240 р.

Батиєва орда підійшла до стін Києва. Після штурму місто було під­дано страшенному, небаченому розоренню.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Якою була політика князів Київської Русі в умовах монголо-татарської навали?

2. У чому проявився героїзм простого народу в боротьбі з монголо-татарами під час, оборони Києва?

3. Розорення Галицько-Волинського князівства та інших земель.

Самостійна робота за завданнями.

1. Опрацювати текст підручника і з'ясувати, які землі були захоп­лені монголо-татарами.
2. Позначити на контурних картах захоплені монголо-татарами міста Галицько-Волинського князівства.

Характеристика.

На початку 1241 р. ординці дійшли до Польщі, зруйнували Люблін, Краків, Сандомир та інші міста. У 1242 р. вони вступили и Хорватію, пограбували Загреб. Але просування монголо-татарських орд на захід, ослаблене впертим опором місцевого населення. Припинилося. Батий повернувся на Схід. На Нижній Волзі він за­снував державу Золоту Орду зі столицею Сарай-Бату, у залежність від якої потрапили руські князівства.

3. Значення боротьби українського народу проти монголо-татар.

Робота з історичним джерелом.

Охарактеризувати за уривком сутність монголо-татарського іга на руських землях.

«...І ось чого вони (монголи) від них вимагають: ходити з ними, коли їм завгодно, на війну проти всіх і давати десятину від усього — і як з людей, так і з речей. Відрахувавши десять, беруть одного. Те саме роблять з дівчатками, яких відводять у свою землю і тримають їх для послуг. Решту, переписавши, наказували, щоб кожен, як ма­лий, так і великий, навіть немовля одноденне, бідний, багатий, давав данину, а саме: по шкурі ведмедя, чорного бобра, соболя і якогось чорного звірка, що живе в норах, і по одній шкурі чорної лисиці. Хто не заплатить, того відводять до татар, де він лишається у рабстві...»

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

1. Хто здійснював збір данини на руських землях?

2. Яку систему підлеглості руських князів від монгол було вста­новлено?
3. Яка доля чекала міста, що не сплачували данини?
4. Чому землі Південно-Західної Русі не були повністю приєдна­ні до складу Золотої Орди і мали обмежену самостійність?

Робота з історичним джерелом.

Проаналізувати запропонований уривок:

«Татари пішли проти Русі і зробили велике чищення в землі Русі, зруйнували міста і фортеці, повбивали людей. Просуваючись сюди, вони своїми боями спустошили всю Русь»

Бесіда за проблемним запитанням:

1. До яких наслідків для Київської Русі призвело монголо-татарське нашестя?
2. У чому полягає всесвітньо-історичне значення боротьби наших предків із завойовниками?

IV. Закріплення та повторення нових знань учнів

Колективна робота за завданнями.

1. Заповнити пропущені дати у хронологічному ланцюжку подій.

Похід Бурундая (______ р.); оборона Києва (______ р.); битва на річці Кал ці ( _ р.);

похід на князівства Північно-Східної Русі (________ р.); взяття Переяслава (_________ р.); взяття Чернігова (________р.); отримання князем Данилом Галицьким ярлика від хана Батия ( р.); коронування Данила Галицького (_________ р.);

здобуття фортець Галицько-Волинської держави монголами ( _________р.);

похід монголів до Європи (_____________________ р.).

V. Підсумки уроку

Підсумкова розповідь учителя.

Найважливішою причиною поразки руських військ була феодаль­на роздробленість Київської держави, відсутність єдності дій князів.

Навала татаро-монгол була великим лихом для нашого народу, Ика надовго загальмувала розвиток його матеріальної і духовної культури.

Світове значення боротьби з монголо-татарами полягає в тому, Що опір наших предків ослабив і затримав нашестя монголо-татар Західну Європу. Українські землі, країни Центральної Європи, відстоюючи свою незалежність, врятували Західну Європу, її культуру від руйнувань. У цьому їх величезна історична заслуга перед Європейською цивілізацією.

VI. Домашнє завдання

1. опрацювати текст підручника __________________________