ТЕМА УРОКУ: Берестецька битва.

МЕТА УРОКУ: Актуалізувати знання учнів про події Національно-визвольної війни в період з 1648 по 1650 рр.; показати історичну необхідність продовження війни після Зборівського договору; ознайомити із перебігом битви під Берестечком; виробляти вміння працювати з настінною картою і картосхемами, різними історичними джерелами, складати хронологічну таблицю; вчити аналізувати історичні події, розуміти причини перемог і поразок та їх наслідків; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати в учнів вміння узагальнювати матеріал, робити висновки, формувати власні судження. Показати мужність, стійкість повсталого народу, майстерність і відвагу його воєначальників; виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за бойове минуле свого народу.

ОБЛАДНАННЯ: карта “Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького”; картки з завданнями для актуалізації вивченого матеріалу; таблиця для гри “Шифрувальник”; картки з умовами Зборівського та Білоцерківського договору.

ТИП УРОКУ: комбінований.

1. Загальнокорекційний етап.
   1. Організаційна підготовка учнів до праці.
   2. Нервово-психологічна підготовка.

“Історична путанина”

29 квітня 1848 року частина польського війська на чолі з Стефаном Потоцьким отаборилося на правому березі річки Жовті Води. 30 квітня татари почали штурм козацького табору. Проте успіху він не мав, оскільки на озброєнні у повстанців практично не було кам”янокидальних апаратів. Сагайдачний перейшов до облоги табору, знаючи, що в поляків бракує продовольства. Польський король, зрозумівши, що вистояти не зможе, погодився віддати гармати в обмін на дозвіл безпечно відступати. Козаки битву під Жовтими Водами програли.

2. Основна частина.
   1. Пропедевтичний етап.
      1. Актуалізація опорних знань.(15 хвилин) 4 учні отримують завдання на картках, з іншими вчитель проводить фронтальне опитування

А) гра “Морський бій”

Клас поділено на 2 команди.

Гра за схемою:

Дата - подія

Назва - визначення

Ім’я - хто він.

Б) Робота з картками (завдання на картках диференційовані по рівнях)

1. Підберіть до названих подій відповідні дати.

Національно визвольна війна 16 серпня 1649

Битва під Жовтими Водами травень 1648

Битва під Корсунем вересень 1648

Битва під Пилявцями квітень 1648р.

Укладення Зборівського договору 1648 – 1654 рр.

2. Проаналізуйте тексти документів і заповніть таблицю.

А)”Дізнавшись, що на допомогу оточеним полякам іде військо на чолі із самим королем, Хмельницький, залишивши тут частину армії, з найкращими полками вирушив на зустріч королівському війську. Вранці наступного дня гетьман і хан розпочали штурм польського табору. Становище поляків було критичним. Але вони підкупили татарського хана і той зажадав від Хмельницького припинити бій і розпочати переговори...”

Б) “хмельницький вислав наперед шеститисячний козацький загін, вони перекопали дорогу полякам, зробили завали, а самі засіли у тих закопах.....козаки налетіли в обоз розгромили......”

В)”Хмельницький не квапився нападати, сподіваючись на допомогу татар і гадаючи оточити поляків з усіх боків. Проте шляхта сама прискорила свою загибель. Роздратовані запорозьким полковником Ганжею, що перемагав усіх польських богатирів на герці, поляки необережно кинулися на козаків і з кількома полками підступили через греблі та броди за Пиляву аж до козацького табору.

3. Робота з картою.

Покажіть на карті шлях козацького війська в ході Національно-визвольної війни починаючи з Жовтих вод. Запишіть місця найбільших битв.

4. прочитайте умови договору. Назвіть його назву. Коли, де і ким він був підписаний ?. Проаналізуйте умови договору та визначить його позитивні та негативні моменти для обох сторін.

“....Нарешті після деяких суперечок укладено того самого дня мир із татарами і козаками на таких умовах:

1. 1. На майбутнє пануватиме мир і братня дружба між польським королем Яном-Казимиром, його спадкоємцями – королями і татарським ханом Іслам-Гіреєм та майбутніми ханами його династії.
   2. Король щедро даватиме татарам данину або звичайну платню.
   3. За це хан зобов’язується підтримувати разом з усім своїм військом польського короля....щоразу, як того король зажадає.

Пункти щодо Хмельницького:

1. Король дасть загальну амністію усім козакам і селянам-повстанцям...
2. Хмельницький на далі буде гетьманом козаків, кількість яких збільшиться до 40 тисяч...
   4. Військо, яке козаки облягають у Збаражі, буде звільнено.
   5. Грецьку релігію можна буде сповідувати і всьому королівстві..
   6. Шляхта, повернувшись у свої маєтки, не матиме права позивати чи переслідувати своїх підданих для відшкодування збитків.

В) Фронтальне опитування учнів класу.

• • • назвіть рух війська Богдана Хмельницького після Пилявецької битви на західноукраїнській землі.
    • Поясніть, чому Богдан Хмельницький не розпочав штурм Львова. Дайте оцінку цьому вчинку.
    • Яку роль у військових планах Богдана Хмельницького відігравали повстання по всій Україні?
    • Чому Богдан Хмельницький пішов на перемир’я з Польщею?

Г) перевірка самостійних робіт по картках.

1. 1. 2. Встановлення причинно-наслідкових зв’язків між вивченим матеріалом та новою темою.

• • • як ви вважаєте, чи можливе було остаточне припинення війни після Зборівської угоди?
    • Чому ця угода не влаштовувала обидві воюючі сторони?
  • Формуючий етап.

2.2.1. повідомлення теми і мети уроку.

Воєнні дії проти Польщі в 1651-1653 роках. Битва під Берестечком.

2.2.2. Ознайомлення з новим матеріалом. Та його первинне усвідомлення.

1. Розповідь вчителя з опорою на наочність (історична карта) Учитель нагадує, що Зборівська угода з часом показала свою нежиттєздатність.

У лютому 1650 р. польсько шляхтянське військо вдерлося на Поділля.

Головні польські сили стояли під Соколем. На середину червня 1651 р, їх зосередилося там 100- 120 тис. Військо Богдана Хмельницького перебувало неподалік Тернополя і налічувало близько 100 тисяч. До нього приєдналося 30-40 тисяч татар на чолі з ханом Іслам-Гіреєм.

Вирішальна битва відбулася 18-30 червня 1651 р. коло містечка Берестечка над р. Стриєм. Перші два дні боїв не виявили переваги жодної зі сторін. Переломним днем у битві стало 30 червня.

Перед битвою Ян Казимир поділив свою армію на три частини:: ліве крило на чолі з польськими гетьманами М.Калиновським та Я. Вишневецьким стояло поблизу села Солонев, центр під командуванням короля із зосередженою тут кіннотою, іноземною піхотою та усією артилерією розташувався на схід від табору; праве крило на чолі з коронними гетьманами М. Потоцьким і С.Ляникоронським стояло поблизу села Ріднів, Козацько-селянська армія зайняла поля на захід від сіл Острів і Пляшево, кримські ординці – пагорб між селами Острів і Митниця.

Битву розпочав Я.Вишневецький атакою кінноти проти козаків. Зазнавши втрат він повернувся на попередні позиції. Тоді король спрямував центральну частину армії на кримських татар, які не витримали артилерійського обстрілу і втекли з поля бою, підступно захопивши в полон Б.Хмельницького. битва тривала до ночі, але шляхті не вдалося зламати силу козацько-селянських військ на чолі з полковником І.Богуном, які на лівому березі річки Пляшівки збудували потужні земляні укріплення і протягом 10 днів перебували в облозі польських військ.

2. Гра “Машина часу”

Давайте попробуємо напружити свою уяву і перенесемось у 1651 рік.

Уявіть що ви опинилися в оточеному козацькому таборі і після викрадення Б.Хмельницького вам прийшлося взяти керівництво козацьким військом.

Розгляньте схематичну карту розташування військ.

В козацькому таборі після кількох днів в облозі закінчується їжа, прісна вода, боєприпаси. Серед козаків багато поранених

Ваше завдання: вийти з оточення з мінімальними втратами.

3)Робота з підручником.

Це були наші версії виходу із ситуації. Але як же ж відбулося насправді прочитаємо у підручнику.

Ст..49 абзац 2.

2.2.3. Первинне усвідомлення змісту нового матеріалу.

1. бесіда по змісту почутого та прочитаного.
   • • де відбулася битва про яку ви сьогодні почули?
     • Коли відбулася битва під Берестечком?
     • Чим вона закінчилась для козацького війська?
     • Хто керував польськими військами?
     • Хто взяв на себе керівництво козацьким військом після викрадання татарами Богдана Хмельницького.?
     • Які наслідки для України мала поразка під Берестечком?
2. Гра “ Шифрувальник”

Користуючись шифром прочитайте слова та поясніть яке відношення вони мають до сьогоднішньої теми уроку.

1. 1Б, 2А, 3А, 2А, 3Б, 3В, 2А, 3Д, 2Б, 2Д (Берестечко)
2. 2Б, 1А, 2В, 4Б, 2Г, 2Д, 1В,3Б, 4А,2Б,4Б,4В (Калиновський)
3. 1Б, 2Д, 1Г, 3Г, 2Г (Богун)
4. 1Б, 2Д, 2В, 2Д, 3В, 2Д (болото)
5. 1Д, 2Д, 1Г, 2Д, 1В, 4Г, 3А (договір)

2.2.4. Усвідомлення об’єктивних зв’язків в вивченому матеріалі і розкриття внутрішнього змісту матеріалу.

А) Давайте проаналізуємо причини поразки битви за звичайною схемою.

Кількість військ суперників підготовленість військ місце розташування військ

якість керівництва.

Вчитель корегує учнівські відповіді та формулює причини.

1. Недостатня військова підготовка селянських загонів.
2. Зрада татар.
3. Невдалий вибір місця битви, що призвело до оточення козацького війська.
4. Неузгодженість між керівниками козацьких загонів після викрадення татарами Б.Хмельницького.

Б) Прочитайте та порівняйте умови Білоцерківського та Зборівського договорів.

3 Заключна частина.

3.1. Підведення підсумків уроку, оцінювання і мотивація оцінки.

3.2. домашнє завдання.

• • • прочитати “Воєнні дії проти Польщі в 16511653 роках” з підручника.
    • Дати усні відповіді на запитання в підручнику.
    • Дати письмову відповідь на запитання 6 на ст..50 (Назвіть причини поразки війська Б.Хмельницького в битві під Берестечком та її наслідки для України)