Дата __________

Клас _________

Тема: Гетьман Іван Мазепа

Навчальна мета: створити цілісний образ гетьмана Івана Мазепи, розглянути основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики; допомогти учням зрозуміти, наскільки складним було становище Української держави наприкінці XVII ст.; продовжувати розвивати вміння узагальнювати історичні події, вчити давати моральну оцінку історичній постаті; розвивати вміння учнів працювати з історичною картою;

Корегуюча мета: корегувати цілісність сприймання, аналіз, зв’язне мовлення.

Виховна мета: продовжувати виховувати інтерес до історичних постатей та історії України.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл., портрет гетьмана І.Мазепи,

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація учнів та робочих місць.

Нервово-психологічна підготовка.

ІІ. Основна частина

2.1 Пропедевтичний етап.

1. Перевірка знань, одержаних на попередньому уроці.

Фронтальне опитування:

- розкажіть про обрання Д.Многогрішного гетьманом Лівобережної України;

- що таке Глухівські статті?

- як Д.Многогрішний обстоював автономію України?

- розкажіть про гетьмана І.Самойловича;

- яку політику проводив гетьман І.Самойлович?

Індивідуальні завдання на картках:

Картка 1

• Розмістіть гетьманів Лівобережжя в хронологічному порядку їх правління.

Ю.Хмельницький (1659 -1663)

П.Тетеря (1663 – 1666)

П.Дорошенко (1666 – 1676)

П.Суховій (1668 – 1669)

М.Ханенко (1670 – 1675)

Ю.Хмельницький втрете (1677 – 1681)

Картка 2

• Розмістіть гетьманів Правобережжя в хронологічному порядку їх правління.

І.Брюховецький (1663 – 1668)

Д.Многогрішний (1669 – 1671)

І.Самойлович (1672 – 1687)

2.2 Формуючий етап

1) Повідомлення теми уроку.

На сьогоднішньому уроці розглянемо образ гетьмана Івана Мазепи, розглянемо основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики, намагаємося зрозуміти, наскільки складним було становище Української держави наприкінці XVII ст.

2) Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів, необхідних для вивчення нової теми.

Обрання нового гетьмана за звичаєм супроводжується підписанням договірних статей.

Розповідь вчителя.

- Іван Мазепа – політик і людина

Постать Івана Мазепи залишається донині однією з найбільш неоднозначних в українській історії. Одні вважають його зрадником українського народу, інші – видатним борцем за незалежність України.

(біографічні відомості)

Іван Мазепа (1639-1709) народився неподалік Білої Церкви в сімї українського шляхтича. Він здобув блискучу освіту: спочатку у Києво-Могилянській академії, пізніше – в єзуїтській колегії і Варшаві. Там він став придворним польського короля Яна Казимира. Вдосконалював свою освіту в Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах. Король посилав його з дипломатичними дорученнями до українських гетьманів І.Виговського, Ю.Хмельницького, П.Тетері.

У 1669р. Мазепа опинився у гетьмана П.Дорошенка і невдовзі став генеральним осавулом. Приєднавшись до гетьмана І.Самойловича, він також посів посаду генерального осавула. Йому доводилося бувати в службових справах у Москві. Там Іван Степанович зумів добитися прихильності впливових царедворців. Це допомогло йому взяти гетьманську булаву після усунення від влади І.Самойловича.

І.Мазепа був досвідченим і спритним політиком, який добре знав закони польського і російського придворного життя.

Мазепа був власником 20 тис. маєтків і 120 тис. селян. За часів його правління державні і власні гетьманські фінанси були об’єднані. Може, саме тому Мазепа мав можливість позичити шведському королю Карлу ХІІ 240 тис. талерів, а після своєї смерті залишити у спадок 160 тис. червонців золотом.

Робота з історичним джерелом.

Документ 1. Зі спогадів шотландського генерала Патріка Гордона про обрання гетьманом Івана Мазепи

«25-го виступили в поле неподалік від козацького табору вибрані полки та стрільці... Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус з боярами й визначними людьми перед військо. Вони подалися до шатра..., наказали принести всі знаки гетьманської влади й покласти на малий стіл, накритий дорогим килимом... Усім козакам наказали стати кругом. По тому визначні з них подалися разом з боярами до шатра-каплиці. Після молитов, що тривали приблизно чверть години, всі вийшли з шатра. Генералісимус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана. Він зажадав, щоб вони ухвалили рішення. Спочатку запанувала коротка тиша. Але згодом почулися голоси, що хочуть обрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана. Генералісимус запитав визначних козаків, кого вони хотіли б мати за гетьмана.

Усі одностайно відповіли, що хочуть Мазепу». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 186–187)

Документ 2. М. С. Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи

«Тим часом на першу вість про арешт Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в Гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину... — приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина спросила скорше вибрати гетьмана... Очевидно, справа вибору була облажена наперед — Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за своє обрання 10 тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 335)

- Коломацькі статті 1687 р.

Після обрання його в 1687 р. гетьманом, І.Мазепа розпочав свою діяльність із підписання нової українсько-російської умови, які отримали назву Коломацьких статей.

Ними передбачалось:

- гетьман не мав права знімати з посад генеральну старшину без дозволу царя;

- до російських воєвод у Києві, Переяславі, Ніжині та Острі вводився полк до гетьманської резиденції – Батурина;

- Війську Запорізькому заборонялися зносини з чужоземними державами;

Ці статті закріплювали автономію України в значно обмеженому вигляді та розширювали російську присутність в Україні.

- Внутрішня і зовнішня політика І.Мазепи

У внутрішній політиці І.Мазепа орієнтувався на інтереси козацької старшини.

- провів ряд заходів по упорядкуванню податків, земельної власності козацької старшини;

- видав ряд універсалів з метою врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини;

- ввів нову категорію козацької старшини – бунчукових товаришів, яка перебувала безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень і від нього залежали;

Така соціальна політика породжувала соціальне напруження, а народ називав І.Мазепу "вітчимом України".

Володіючи незліченними багатствами, гетьман дбав про розвиток культури та релігії:

- збудував для Києво-Могилянської академії новий будинок;

- поклав початок будівництву величезних храмів (збудовано 12 та реставровано 20 храмів);

- на гетьманські кошти було надруковано арабський переклад Євангелія;

- відбувся розвиток будівництва і архітектури, живопису й граверного мистецтва.

Робота з таблицею

Робота з документом

Документ О. Субтельний про культурно-просвітницьку діяльність

Івана Мазепи

«...Мазепа скеровує значну частину своїх прибутків на розвиток релігії та культурних установ. Ревний покровитель православ’я, він будує по всій Гетьманщині цілу низку чудових церков, споруджених у пишному стилі, що його часом називають мазепинським, або козацьким, бароко.

За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів. Крім того, він заснував багато інших шкіл і друкарень, щоб «українська молодь могла в повну міру своїх можливостей користуватися благами освіти». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 147–148)

Робота з підручником. Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл.

Читання тексту підручника с. 86, абзац 2. Передати зміст прочитаного одним реченням. Відокремити нові слова і словосполучення. Записати в зошит значення слів: оренда, панщина.

Закріплення нового матеріалу:

Узагальнююча бесіда за запитаннями:

- розкажіть, як гетьман І.Мазепа прагнув здобути волю України;

- як відбулося об'єднання обох частин України?

- знайдіть відповідні місця в тексті;

- що зробив гетьман Мазепа для розвитку української освіти і культури?

Творче завдання: обґрунтуйте свою думку - чому на вашу думку І.Мазепу називають «вітчимом України»

ІІІ. Заключний етап.

Підведення підсумків та оцінювання.

Домашнє завдання:

• опрацювати текст підручника Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.8587).