Тема: Переяславська рада. «Березневі статті».

Мета: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією та Україною у січні та березні 1654 р.; розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події; Корегувати цілісність сприймання, аналіз, зв’язне мовлення.

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл.

________________________________________________________

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація учнів та робочих місць.

Нервово-психологічна підготовка.

ІІ. Основна частина

2.1 Пропедевтичний етап.

1. Перевірка знань, одержаних на попередньому уроці.

- розкажіть про становище України після підписання Зборівського договору;

- чому Богдан Хмельницький прагнув укласти союз з іншими державами?

- коли відбулася битва під Берестечком?

- назвіть причини поразки війська Б.Хмельницького в битві під Берестечком та її наслідки для України;

- що ви знаєте про Білоцерківський договір?

2. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів, необхідних для вивчення нової теми.

2.2 Формуючий етап.

1.Повідомлення теми уроку.

2.Вивчення нового матеріалу.

а) Розповідь вчителя.

Протягом 1648-1653 рр. Росія та Україна підтримували дипломатичні стосунки. У цей період Хмельницький направив до Москви десять посольств, а Москва прислала на Україну п'ятнадцять .

Російський історик В.Ключевський так характеризував політику Москви щодо України: «вона протягом 6 років приглядалася з нерухомою цікавістю, як справа Хмельницького, попсована татарами під Зборовом і Берестечком, хилилася до упадку, як Україна пустошилася союзниками-татарами і люто-нелюдською усобицею, і нарешті, коли Україна вже знищилася дорешти, її прийняли під свою високу руку».

Чому союз з Україною був потрібний Московській державі? Він відкривав шлях до Чорного моря і на захід, забезпечував їй панування на сході, ліквідовував небезпеку союзу з Туреччиною.

1 жовтня 1653 року Земський Собор у Москві ухвалив прийняти Україну «під високу руку царя» Олексія Михайловича. 1 листопада московське посольство на чолі з боярином В.Бутурліним було на кордоні України.

Б.Хмельницький був зайнятий війною з Польщею та похороном Тимора і прибув до Переяслава 6 січня 1654 р. 8 січня сюди прибула і російська делегація.

18 січня 1654 р. у полковому місті Переяславі відбулася козацька рада, яка повинна була розглянути питання про прийняття протекції російського царя. Б.Хмельницький на раді висловився на підтримку православного російського царя. Було здійснено усний акт присяги учасниками ради. Вже у Переяславі виникли розбіжності у підходах до українсько-російського союзу. Російські посли відмовилися принести присягу за царя, оскільки московський самодержець своїм підданим не присягав.

Крім того, на ній був представлений в основному козацький стан. З Переяслава поїхали московські посли по Україні приводити до присяги людність. Частина полковників, вище православне духовенство відмовилися присягати на вірність царю.

Рішення Переяславської ради були усними і кожна зі сторін могла трактувати їх довільно. Тому багато істориків вважають, що події січня 1654 р. мали символічний характер.

Для вироблення конкретних умов договору в березні 1654 р. до Москви було направлене посольство на чолі з полковником П.Тетерею і генеральним суддею С.Зарудним. козацька делегація передала на розгляд росіянам проект договору із 23 пунктів, спрямованих на збереження української автономії. Переговори тривали два тижні і результатом їх було прийняття документу, який увійшов в історію під назвою Березневі статті.

Ці статті підбивали підсумок українсько-російських переговорів у січні-березні 1654 р. Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії (економічних, політичних, культурних). Уклавши цей договір, Україна здобувала собі сильного союзника в боротьбі з Річчю Посполитою.

Оцінка змісту та історичного значення російсько-українського союзу серед істориків залишається неоднозначною. Ситуація ускладнюється ще й тим, що текст Березневих статей не зберігся, до нас дійшли тільки його копії.

Березневі статті встановлювали:

• персональну унію України з Москвою (це були незалежні держави, що мають власні уряди, визначають владу одного монарха);
• васальну залежність України від Росії (сильніша сторона, цар, брав обов’язок захищати слабкішу – українців);
• автономію України у складі Росії;
• «возз’єднання» українського та російського народів;
• Військовий союз між Росією та Україною (це був тимчасовий союз з метою боротьби проти Польщі).

Кожна зі сторін убачала в договорі засіб для реалізації власних планів. Москва прагнула часткову залежність України з часом перетворити на цілковиту. Чигирин прагнув використати Росію для остаточного виходу українських земель зі складу Речі посполитої та розбудовування незалежної держави.

б)Робота з підручником.

Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.51-57)

в)Складання конспекту на основі розповіді вчителя і підручника.

3.Закріплення нового матеріалу:

- скільки років тривала Визвольна війна українського народу?

- чому Україна потребувала надійної військової допомоги?

- задля чого Б.Хмельницький вирішив укласти союз із Москвою?

- назвіть умови цього союзу;

- розкрийте зміст «Березневих статей» Б.Хмельницького;

- як відреагувало українське населення на рішення Переяславської ради?

- які наслідки мав договір 1654 р. з Росією для української державності?

111. Заключний етап.

Підведення підсумків та оцінювання.

Д/з: Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.51-57). Заповнити таблицю «Головні умови прийняття Україною царської протекції за березневими статтями 1654р.»