Тема: Поділ України на Правобережну і Лівобережну.

Мета: розглянути період Руїни в історії України (його причини, суть, наслідки); формувати історичну самосвідомість учнів; продовжувати розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події, розвивати вміння учнів працювати з історичною картою; дати поняття слів: старшинська рада, Руїна, Гадяцька угода, ратифікація, федерація; корегувати цілісність сприймання, аналіз, зв’язне мовлення.

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл.

________________________________________________________

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація учнів та робочих місць.

Нервово-психологічна підготовка.

- Гра «__________________________»

ІІ. Основна частина

2.1 Пропедевтичний етап.

1. Перевірка знань, одержаних на попередньому уроці.

- схарактеризуйте політичну ситуацію в Україні після смерті Б.Хмельницького;

- розкажіть про гетьмана І.Виговського;

- чому час правління гетьмана І.Виговського вважається складним в Україні?

- назвіть умови Гадяцької угоди;

- розкажіть про наслідки прийняття Гадяцької угоди;

- опишіть битву під Конотопом;

2. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів, необхідних для вивчення нової теми.

- згадайте умови Березневих статей Б.Хмельницького 1654 р.

- за яких обставин Ю.Хмельницький удруге став гетьманом?

- ___________________________________________________

- ___________________________________________________

а) Розповідь вчителя. (доповнення)

Юрій Хмельницький (бл. 1641 – після 1681 р.) – гетьман України в 1657 р. та в 1659-1663 рр. Син гетьмана Б.Хмельницького. Отримав добру домашню освіту, навчався у Києво-Могилянській колегії. У 1663 р. відмовився від гетьманства і на деякий час постригся у ченці. У 1669 р. потрапив до рук татар. Був призначений турками володарем «Руського князівства». Робив невдалі спроби об’єднати Україну.

У вересні 1659 р. на раді у Білій Церкві Ю.Хмельницького було проголошено гетьманом.

18-річний Юрій був не стільки прапором, скільки ширмою для частини старшини, що стояла за його спиною.

Гетьман у жовтні 1659 р. уклав з російським урядом договір, який отримав назву Переяславські статті.

За Переяславськими статтями:

- переобирання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу царя;

- гетьман втрачав право призначати і звільняти полковників;

- втрачав право виступати в похід без царського дозволу;

- заборонялися відносини з іншими країнами;

- київська митрополія підпорядковувалися московському патріархові.

Ця угода фактично перетворила Україну на автономну складову частину Росії.

- Чуднівська кампанія і Слободищенський трактат 1660 р.

У 1660 р. розпочався новий етап російсько-польського протистояння у боротьбі за українські землі. На Волинь рушило російське військо на чолі з В.Шереметьєвим і українське – на чолі з Ю.Хмельницьким. Битва з поляками відбулася під Чудневом. Поляки оточили українські і російські війська і розбили їх. За цих обставин Ю.Хмельницький розірвав союз з Росією і підписав новий договір про союз із Польщею у вересні 1660 р. Цей договір було підписано в м.Слободище. згідно зі Слободищенським трактатом Україна знову поверталася під владу Речі Посполитою на правах автономії. Це стало початком територіального розколу України.

- Поділ Української держави на Правобережжя і Лівобережжя.

Втрата Україною політичної і територіальної цілісності відбулася протягом осені 1660- літа 1663 рр. Україну було поділено на дві частини: Лівобережну під протекторатом Росії з наказним гетьманом Я.Сомком та Правобережну, де гетьманом був Ю.Хмельницький. останній при підтримці татар почав боротьбу з Я.Сомком. Він неодноразово ходив у походи на Лівобережжя. Україна знову стала ареною братовбивчої війни. Зневірившись у своїх силах об’єднати Україну, Ю.Хмельницький в 1663 р. зрікається булави.

- Обрання гетьманом П.Тетері. Анти польські та анти гетьманські повстання на Правобережжі 1664-1665 рр.

У січні 1663 р. рада правобережного козацтва обрала гетьманом Петра Тетерю в м.Чигирин. (Біографічні відомості про П.Тетерю). Він намагався схилити Я.Сомка та інших лівобережних старшин

- Боротьба лівобережних старшин за владу. «Чорна рада» 1663 р. Гетьманство І.Брюховецького

Ще у 1661 р. лівобережна старшина розпочала боротьбу за владу. Як відомо, наказним гетьманом став Я.Сомко. рядові козаки мали свого кандидата – В. Золотаренка. Врешті-решт у червні 1663 р. у Ніжині гетьманом було обрано І.Брюховецького.

Тут зібралася «Чорна рада», у якій взяли участь крім козаків міщани і селяни.

Івана Брюховецький з 1648 р. при дворі Б.Хмельницького займався вихованням гетьманича Юрія, виконував дипломатичні доручення. У 1659 р. був обраний кошовим отаманом. Протягом 1662-1663 рр. був одним із головних претендентів на гетьманство у Лівобережній Україні.

І Брюховецький всіляко доводив свою вірність Росії. В 1665 р. він першим з українських гетьманів здійснив поїздку до Москви на поклон до царя і підписав новий союзний договір, умовами якого були:

- перехід права на збір податків до рук російських воєвод;

- поширення горілчаної монополії на Україну;

- втрата права гетьмана на зносини з іноземними державами;

- передбачався новий порядок обрання гетьмана, який мав відбуватися у присутності московського представника з подальшим затвердженням царем;

- московські гарнізони вводилися в Новгород-Сіверський, Глухів, Батурин, Остер, Кременчук).

Це договір викликав обурення і заворушення проти російських воєвод і гетьмана.

б)Робота з підручником.

Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с. 68-72)

в)Складання конспекту на основі розповіді вчителя і підручника.

3.Закріплення нового матеріалу:

- чому московський уряд розпочав у 1660 р. війну з Польщею?

- назвіть умови Переяславських статей;

- як було поділено Україну?

- чому в Україні розпочався період Руїни?

- розкажіть про наміри Петра Тетері;

111. Заключний етап.

Підведення підсумків та оцінювання.

Д/з: Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.68-72).