Тема: Україна за Хмельниччини. Територія держави. Стани. Устрій. Військо.

Мета: розкрити початок процесу утворення Української держави; розглянути політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української козацької держави.;схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; дати поняття термінам: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна Рада, старшинська рада; розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти та події, сприяти вихованню поваги до державотворчих традицій українського народу, героїв Національно-визвольної війни; корегувати цілісність сприймання, аналіз, зв’язне мовлення.

Обладнання: підручник Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл.

ХІД УРОКУ

І. Загально-корекційний етап.

1. Організація учнів та робочих місць.

Нервово-психологічна підготовка.

- ____________________________________________

ІІ. Основна частина

2.1 Пропедевтичний етап.

1. Повідомлення теми уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності.

2.2 Формуючий етап.

1. Ознайомлення з новим матеріалом.

2. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів, необхідних для вивчення нової теми.

- ___________________________________________________

- ___________________________________________________

- ___________________________________________________

- ___________________________________________________

а) Розповідь вчителя. (доповнення)

- Політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української держави.

Організація козацької держави формувалася під впливом традицій та звичаїв Запорозької Січі та геополітичного становища України. Це зумовлювало напіввійськовий характер української державності. Саме тому новостворена держава офіційно називалася Військом Запорозьким (пізніше Україною, а згодом Гетьманщиною).

За часів Б.Хмельницького територія Української держави простяглася майже на 200 тис.км². На цих землях проживало понад 3 млн.осіб.

Вищим органами влади в державі були загальна козацька рада, що називалася Військовою, або Генеральною, Гетьманський уряд.

Генеральна (Військова) Рада являла собою законодавчо-розпорядчі збори козаків. На ній обирали гетьмана і генеральну (головну) старшину, а також усували їх з посад. За гетьмування Б.Хмельницького вплив загальної («чорної») Генеральної Ради на життя держави був обмеженим. Найважливіші питання гетьман розв’язував на старшинських радах, у яких брали участь генеральні старшини і полковники.

Головою держави був гетьман, який обирався безстроково. Він мав вищу адміністративну, судову і військову владу, а також законодавчі повноваження. Гетьман спирався у своїй діяльності на дорадчий орган – раду при гетьмані, яка скликалася з генеральної старшини. Функції столиці виконувало місто Чигирин.

Державними клейнодами були: гетьманська булава, державна печатка, гетьманський бунчук і корогви.

В основі адміністративно-територіального поділу держави лежала структура козацького війська. Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу швидко зібрати та згуртувати народні маси на боротьбу. Кількість полків не була постійною: якщо 1649р. їх було 16, то в 1650р. – вже 20.

У полкових містах (Білій Церкві, Умані, Черкасах, Ніжині, Полтаві та ін.) були резиденції полковників, яких обирали полкові ради, а затверджував гетьман.

У сотенних містах був сотенний уряд, а влада належала сотнику.

- Українська армія.

Гарантом успішної розбудови Української держави була армія. Вона формувалася і зростала на організаційних принципах Запорозької січі. Її ядро становило основне козацьке військо (реєстрові козаки) та допоміжне (наймані полки, розвідка, артилерія тощо). Армія формувалася також із добровольців, її чисельність сягала до 100-150 тис.осіб. Основу армії складала козацька піхота.

У бойових операціях використовувалася також кіннота. На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія. Військо мало також розвідку і контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби.

- Економічна і соціальна політика.

В ході Національно-визвольної війни було ліквідоване землеволодіння польських магнатів, шляхти і католицької церкви. Ці землі перейшли у відання Військового скарбу, тобто стали власністю держави, якою розпоряджався гетьман. Почало зміцнюватися гетьманське і старшинське землеволодіння, яке існувало у двох формах: ранговій (тимчасовій) і приватній (спадковій). Козацька старшина сама прагнула стати крупним земельним власником. Однак, Б.Хмельницький, добре розуміючи, що селянство є основною силою боротьби, намагався не допускати та гасити нові соціальні конфлікти, гальмував зростання великого землеволодіння старшин.

У цілому козацтво перетворювалося на привілейований стан українського суспільства. Серед широких верств населення йшов процес покозачення – прагнення трудящих позбутися феодальної залежності, здобути особисту волю, право вільного вступу до козацького стану.

- Дипломатична служба. Місце України в тогочасних міжнародних відносинах.

Стратегію зовнішньої політики Української держави визначав Б.Хмельницький. функції дипломатичної служби виконувала Генеральна військова канцелярія. В Гетьманщині склалася плеяда блискучих дипломатів: І.Виговський, С.Мужиловський, А.Жданович.

б)Робота з підручником.

Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.57-64)

в)Складання конспекту на основі розповіді вчителя і підручника.

3.Закріплення нового матеріалу:

- що стало основним здобутком Визвольної війни 1648-1654 років?

- скільки років проіснувала держава, яку сформував Б.Хмельницький?

- яким був найвищий орган козацької держави?

- яку державну емблему мала Українська держава Б.Хмельницького?

- назвіть столицю козацької держави;

- у чому устрій козацької держави був подібним до устрою Запорозької Січі?

111. Заключний етап.

Підведення підсумків та оцінювання.

Д/з: Г.М. Плешканіська Оповідання з історії України 8 кл. (с.57-64).

Заповнити таблицю за зразком.

ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ