Наша система освіти дедалі більше нагадує знамениту трійцю із байки про лебедя, рака і щуку. Лебедь (МОН) летить угору... Куди, для чого і як - знає лише він. Головне - летіти й розмахувати крилами.

Щука (місцеві органи управління освіти) намагається пірнути кудись дуже й дуже глибоко... Як правило, - назад, у радянське минуле. Там темно, комфортно, для чиновників усе зрозуміле й підтверджене багаторічним досвідом роботи. Та й зуби щука має не ті, що лебідь. І кусатися вміє.

Рак (заклади освіти) робить один крок вперед і два назад. Й, тупцюючись на місці, все-таки сповзає у минуле. Бо із щуками комфортніше. Та й ближче вони. Лебідь занадто далеко. Й народжений повзати літати не зможе.

  http://osvita.ua/blogs/54786/